- буркотун
- I -а́, ч.
Буркотлива людина.
II -а́, ч.Те саме, що пристипома.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
буркотун
Смотреть что такое "буркотун" в других словарях:
буркотун — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
буркотуха — и. Жін. до буркотун … Український тлумачний словник
буркун — I а/, ч. Те саме, що буркотун. II у/, ч. Трав яниста кормова і медоносна рослина з трійчастим вузьким листям і довгими китицями дрібних квіток … Український тлумачний словник
ґдира — и, ч., діал. Буркотун, сердитий … Український тлумачний словник
куя — ї/, ч., зах. Понура людина; старий буркотун … Український тлумачний словник
куяга — и, ч., зах. Понура людина; старий буркотун … Український тлумачний словник
момот — а, ч., діал. 1) Заїка. 2) Буркотун … Український тлумачний словник
мрук — а, ч., діал. Буркотун … Український тлумачний словник
пристипома — и, ж. Рід риб родини помадазієвих, або буркотунів … Український тлумачний словник
буркун — 1 іменник чоловічого роду, істота буркотун буркун 2 іменник чоловічого роду рослина … Орфографічний словник української мови
